Как зарождается жизнь? Письмо победителя (укр)

Доброго дня!!!

В кожній жінці від народження закладений материнський інстинкт, який надалі робить її чудовою матір’ю своїм дітям. Він починає проявлятися у всіх по різному, коли раніше, коли пізніше. Це дає змогу відчути жінці чи дівчині, що час подарувати життя, продовжити свій рід. У мене материнський інстинкт прокинувся досить рано. В нас велика родина, діти дуже різного віку, деяким зараз лише три роки. І, оскільки, я майже сама старша серед моїх двоюрідних братів і сестер, мені 23 роки, то менші виросли, майже, на моїх руках.

Мої рідні старшого віку впевнені, що я буду чудовою матір’ю, адже я люблю дітей і вони мене. Я з кожною дитиною знаю, як знайти спільну мову. І навіть вивчилась на акушерку.

Після одруження я навіть не замислювалась, що мені потрібні якісь засоби захисту. Я не могла дочекатися моменту коли зможу з радістю в голосі повідомити чоловіку, що в нас буде син чи дочка, а можливо й двійня. Адже це так природно, коли молода заміжня жінка невдовзі має дітей. Я не задумувалась про перспективу у подальшому навчанні чи роботі, адже вони могли завадити моїм планам на дитину. В нас в родині на перше місце завжди виходили діти. Чоловіки турбувались про добробут сім’ї, а жінка про її сутність — дітей.

У моєму розумінні подружжя не можна назвати сім’єю, поки в ньому не має дітей. Такий приклад я бачу в кожного в нашій, починаючи з бабусі і закінчуючи наймолодшим з моїх дядьків.

Дитина це плід кохання чоловіка і жінки, який скріплює їхній союз непомітними оку нитками. Діти — це головна ціль життя, ніхто не зможе замінити їх в житті жінки: ні робота, ні друзі, ні навіть чоловік. Хіба не прекрасна жінка в момент найбільшого єднання зі своїм дитям?! Це її логічне продовження. І як важко, коли твої надії, твої мрії про саме найдорожче в цьому житті стають майже неможливі. Кожного разу, коли я думала, що вагітна, а потім приходили місячні, то ніби частинка душі втрачалась, завмирала. Я ніби кожного місяця переживала смерть близької людини, ніби сама помирала кожного разу. Здавалось, ніби все навкруги застигало, а я сама покривалась якимось панциром. Всі в один голос говорили, що рік це так мало, що я дуже стараюсь, що мені потрібно відпочити і не думати про це. Воно вийде саме собою, але мене ніби щось з’їдало з середини. Перший рік я хвилювалась, другий рік була в паніці, а на третій, коли лікарі поставили діагноз безпліддя під питанням, я впала в жахливий відчай. Все, що колись приносило радість, тепер викликає ненависть і роздратування. Відсутність дитини робить мене, інколи такою самотньою.

Я стала уникати своїх рідних, адже за цей час багато чого змінилось. Навіть молодші за мене одружились і народили дітей, моїй сестрі 21 рік, а її сину 2 роки. Ні в кого з них немає таких проблем, ніхто не може зрозуміти, крім тих, кого спіткало таке саме нещастя, яка в мене чорна дірка утворилась в душі з цим діагнозом. Вони не зможуть зрозуміти, яка гостра біль виникає при одному погляді на чужих дітей. Адже я ніколи не зможу заколисати на руках своє дитя. Мені, навіть прийшлося звільнитись з роботи, адже так важко працювати в дитячому садку, кожного дня бачити ці маленькі ручки, ніжки і розуміти, що твоїм дітям не ходити сюди, не сміятися і не ліпити з пластиліну звірів, ніхто не намалює портрет матері і не подарує саморобну відкритку до дня 8 Березня.

Я, ніби знаходжусь в повній ізоляції від світу і від родини. Вони не розуміють, чому я перестала бувати на Днях народженнях, весіллях, родинах чи хрестинах. Справжню причину я не в змозі їм відкрити, тому що боюсь стати вигнанцем у власній родині. Я, навіть мамі недавно розповіла все, коли вже була не в змозі тримати це в собі, бо відчувала, що можу в будь-яку мить просто вибухнути і накоїти щось страшне.

Останній раз була на хрестинах в чоловікового брата. Я знала, що не потрібно туди їхати, але родичі вмовили. З самого початку все пішло не так. Питання про моїх дітей сипались один за одним. «Коли ви вже надумаєтесь?», «Де ваші діти? Адже ви раніше одружились ніж вони?». «Час не на вас працює. Про що ви думаєте?». Ці питання були мені, як ножем по серцю, і вперше в житті мені здалося, що я ненавиджу їх всіх, а особливо молодих мам. Я все відшучувалась, що я ще молода ще народжу, ще встигну, а самої такі кішки на душі шкреблися, то що я знала, це малоймовірно. Останньою краплею в чаші мого терпіння стала фраза однієї жінки: «Ну якщо ти не в змозі мати своє дитя, то візьми хоч поняньчитись з чужим». Це її речення перекреслило все моє життя, я вдихнула і не змогла видихнути, було таке відчуття, що я помираю, що якийсь кинджал пронизав моє серце. З очей потекли сльози. Поглядом я шукала у когось підтримки, якоїсь допомоги, але, нажаль, поряд нікого з близьких не було. І тут я зустрілась з поглядом, який чітко промовляв до мене: «Я думала ти будеш першою, але я опередила тебе, як бачиш. Ти не змогла цього зробити, нічого в тебе не вийшло. А я ось подивися…» туман зі сліз заслав мої очі, психіка не витримала, розпочався страшний скандал. Що я їм казала, що кричала я не пам’ятаю. Останнє, що згадується крики-крики, а потім якась темнота і така легкість. Опритомніла я дома, коло мами, яка все зрозуміла без слів. І дала мені змогу виплакатись на її колінах. З того часу, а це вже майже 4 місяці, я уникаю будь-якого контакту з дітьми. Дім — робота -дім така схема мого життя. І ось зовсім випадково я прочитала про Ваш конкурс в Комсомольській правді і вирішила написати листа. Гірше вже не буде, бо просто не може бути. Ви остання моя надія на збереження моєї сім’ї, тому що я пропонувала розлучення чоловіку. Навіщо йому життя без дітей, якщо з кимось іншим в нього будуть малята. Він відмовився, був дуже розгніваний, але я все рівно відчуваю себе винною перед ним. Він був би чудовим батьком, я це відчуваю. Дитина в нашій сім’ї була б оповита любов’ю, теплом і турботою. А це найголовніше.

Ви наша остання надія на світле майбутнє і щастя. Допоможіть відчути себе справжньою жінкою, дайте надію на майбутнє. Один зовсім незнайомий чоловік сказав мені: «Якщо ти не маєш дітей, то тобі немає для чого жити».

Дайте надію на життя. Будь-ласка!!!

Задавайте нам вопросы мы постараемся ответить на них.

читать еще:

http://pitervolt.ru электромонтаж двухкомнатной квартиры примерная цены