Мої щасливі другі роди Наталочка Щаслива

Я двічі мамочка, двох синочків!
Все почалось з того що в середу у мене було гарне самопочуття і я вирішила поїхати в місто розвіятись. Поїхати попросила скласти мені компанію маму. Купили цукерків, фруктів. Потім вирішили піти в кафе на каву і мохіто. По дорозі купили все на піцу. Вдома приготувала жарений патісон, баклажани, зробила 2 піци, зробила генеральне прибирання. Смачно поїли і я пішла трохи поспати, вдалось тільки півгодини подрімати.
Близько 22.00 год почали сильнішати підготовчі перейми. В 23.00 год їх вже продихувала, проте інтервал залишався 5-6 хв і сила не зростала. Подзвонила лікарці, вона сказала що це ще можуть бути хибні перейми, але вирішила в роддомі оглянути мене. Приїхали - відкриття тільки 1 см. Зробили клізму. Перейми стали доволі сильнішими. Відправили у родовий зал. В 02.00 год лікар порахувала тривалість і частоту переймів, сказала що слабенькі і до ранку ще не народимось. Я дуже засмутилась. Сил залишалось вже небагато. Вона пішла спати, а я здогадалась що потрібно зняти все з себе - прикраси, годинник, заколку на волосся, що вони заважають. Також ледве переконала маму поїхати додому. Зі мною залишився чоловік. Дуже допомагав, рахував час і масаж спини на кожній переймі. Інтервал зменшувався, сила лавиноподібно зростала. Я розуміла що дороги назад немає, а вперед сили вичерпуються.
Зрозуміла, що потрібно правильно дихати: короткий вдих і довгий видих і казати ууууу, поза на четвереньках, а спину тер чоловік. Варто направляти думки, енергію на швидке розкриття шийки і приймати біль, хоч то тяжко. Я оббила собі всі коліна, бо падала на коліна на кожну перейму. Потім я вже скулила і чоловік пішов кликати акушерку і лікаря, а вони сплять. Розбудили їх і вони подивились на мене, а я прошу дайте якусь ношпу, я вже не можу. Вирішили поставити катетер і ввести щось знеболююче. І тут не встигли, лікар подивила і каже рухом все готувати - повне розкриття! Відправили пішки в іншу кімнату і висадили на крісло для того, щоб пробити води не під час перейми. Води слава Богу чисті, хоча дуже переживали, бо я на 17-18 тижні була в інфекційній з грипом. Постійно казала лікарці: кажіть, що робити, бо я не знаю
Потім відправили назад в родову, знову на крісло. Пару потуг довелось продихати як собачка, ще не готові були до народження. Потім за кілька потуг народилось моє сонечко. Виклали зразу на живіт, такий трошки в змазці, синювато-червоний. Він прокричав і потім на животі заспокоївся. По Апгар 8/9. Це були неймовірні відчуття! Лікар була в шоці, пуповина мала справжній гудз і на щастя що вона була довга, бо могли інакше бути сумні наслідки. Дитина має Ангела хоронителя - Івана Хрестителя. Дякую Тобі Боже, спаси і сохрани нашу сім"ю!
Потім зашили один зовнішній розривчик невеликий. Дитину приклали до грудей, він поїв трошки молозива. І так через деякий час перейшли ми в післяпологову палату і далі почалась нова щаслива історія, нового життя у чотирьох...

Наталочка Щаслива
Поздравляю с сыночком!
У моей дочки тоже был настоящий узел пуповины...Слава Богу, все обошлось. Я говорю, рукодельницей будет, так навязала в утробе

рукодельницей будет, так навязала в утробе

дякую за привітання!

я на малого казала, що гімнастом чи акробатом буде. це ж як потрібно було крутитись, щоб так накрутити

Молодці ви з малюком! І лікарі молодці, що швидко зреагували)