










Нарешті ми вийшли на фінішну пряму,залишився останній місяць Нашого очікування. Сьгодні хочу згадати всі 8-м місяців моєї вагітності,як вони проходили)))

Після того як ми дізналися, що скоро станемо батьками

і в нас появиться маленьке чудо

,все в нашому житті круто змінилося. Взагалі змінилося саме ставлення до життя, я зрозуміла що таке бути по справжньму щасливою - знати що в тобі б'ється і ще одне маленьке сердечко!!!!

Наші вдносини з чоловіком стали якісь особливі, не такі як були раніше... в них було більше ніжності, турботи... можливо просто змінилися ми, наше сприйняття світу.

Новину про те, що я вагітна хотілося розказа ти всім, хотілося просто кричати,щоб весь світ дізнався, що скоро ми станемо батьками!! Невдовзі майже все так і сталося... ми розказали батькам рідним та друзям, а батьки своїм друзям. а наші друзі знайомим і так дальше...

29 березна ми з Сашкою пішли на перше УЗД, нам показали нашу бульбашку. У нас виявився тонус матки сказали що потрібно сходити в ЖК, а так все добре. В ЖК нам виписали свічки і таблетки та заспокоїли що все буде добре.

Після того, як ми сходили на УЗД я кинула курити,

бо дуже хотіла щоб моє малятко було здорове.Я поламала всі сигарети які були дома і сказала що на цьому кінець.

Підчас першого триместру токсикозу у нас не було, і мене це дуже радувало, що не приходилося обніматися з туалетом))) Хоча один раз мене знудило коли мила газову плиту, подивилася на мокру мийку і чогось вона мені настільки стала противною, що ледве встигла добігти до туалету))))

На 8 тижні я простудилася,та ще й боліло в низу живота, сходила на УЗД, у нас знову був тонус,приписали лікарства і відправили додому відлежуватися. Прийшла на повторний огляд на 10-11 тижні,знов зробили УЗД,уже все було ок. Мені показали мою крихітку,він там дуже активно копався і штовхався,лікар сказав що дуже шустрий

. Я аж розплакалася, бо не думала що він там такий маленький,а вже так рухається.

На 12 тижні стала на облік в ЖК, на той момент почувала себе прекрасно,вже навіть появився маленький животик)))
Так закінчився наш перший триместр, у нас було вже 3 УЗД і 3 фотографії нашої бульбашки, так ми з чоловіком почали називати наше щастя))))


На 14 тижні поздавала всі аналізи, які було потрібно. скодила на консультацію в ЖК всі аналізи були хороші, нас як завжди зважили,поміряли

і відпустили додому.

НА 16 тижні сходила в ЖК, лікарка з нов відправила на УЗД, сказала ,що по розмірах в мене живіт як на 20 тижнів....хоча УЗД нічого не показало,тільки знов був тонус. нам прописали свічки і все. Лікарка дивувалася що в мене так скоро почав показуватися животик, але все було ок.

На 17 тижні ми поїхали, до мами і тата чоловіка на пару днів,на день поїхали позагаряти в з друзями на воре Кирилівку. А потім поїхали на море в Севастополь на 7 днів. На морі ми були 21 червня,і в цей день вперше почула як шось там заповзало в животику, я була дуже здивована новим відчуттям і в той час раділа))). 22 червня ми святкували мый день народження, нічого особливого: сходили в ресторан на набережній, я трошкі згрішила випила алкогольний коктель( вино з соком та морозивом) не встояла, потім сходили в піцерію, ще трохі погуляли, поплавали по морю і додому спати.))))

Після моря знову повернулися до батьків в Енергодар,там побули ще кілька днів. 29 червня відсвяткували день народження Саши( чоловыка

) і 2 липня відправилися додому, так пройшов наш відпуск.

6 липня вечером Лягла в ліжко,збиралася спати як почула щось незвичне в животі,прислухалася і знову... ЦЕ БУВ МІЙ МАЛЮК!!! Він перший раз мене копнув, що це було відчутно навіть коли кладеш руку на животик я була безмежно рада, навіть Саша почув. Від таких емоцій я ледве заснула, це якраз було в ніч на Івана купала))) Після цього я його вже завжди чула, і це було прекрасно!!!!

7 липня я знову пішла на прийом в ЖК, та ще й боліло в низу живота. Наш тонус по задній стінці так і не пройшов, і нас положили в лікарню...

9 Мі з чоловіком відправилис разом на 3D УЗД, нам було рівно 20 тижнів. Нам нарешті показали нашу дитинку і сказали що у нас буде СИНУЛЬКА, я відчувала це з першого дня ,як дізналася що вагітна. Ми навіть зняли відео нашого сина, він оказався дуже соромязливим ,закривав личко руками,ховався від нас, але пісюльку добре було видно

Він навіть заклав руку за голову, як його тато і так лежав

21 липня нас виписали з лікарні, це був 21-22 тиждень. за цей період нам зробили і ще 2 УЗД, на першому виявилося,що тонус по задній стінці пройшов, але появився на передній...

прийшлося дальше колотися. Дупа з 2 тижня була як решито,больно було сидіти і навіть лежати

Друге УЗД показало що все добре, тонус пройшов і нас нарешті виписали.

На 23 тижні я поїхала до себе додому, так получилося що ми з чоловіком живемо в Києві, а родилася я на Західній Україні а він на Східній, ось катаємось тепер по цілій Україні по гостям)))) Пробула дома 3 тижні, за цей час я купила ліжечко, все що потрібно в ротдом,пеленки памперси одяг для синульки, тому що родити буду дома. Так що до родів була готова ще на 22 тижні,залишилася коляска. Все приготувала і поїхала назад чоловіка бавити)))

По приїзду додому купили ще й коляску,так що тепер точно все було готово, лишолося дочекатися Даніельчика

[br]
Бесплатные анимации на телефон
Так,що за другий триместр ми знову зробили 3 УЗД, хоча кажуть що це не дуже добре, я знаю що нам це не пошкодило. У нас є перше відео синочка, ми думаєм Дані буде приємно подивитися на себе в животику коли він виросте. А загалом у нас все пройшло добре не враховуючи те що ми лежали в лікарні. Придане сину було готове,другий триместр позаду,залишилося зовсім мало....


На 30 тижні сходили в ЖК, нам дали декретну довідку. Зі здоров'ям в мене і в синульки все було ок, тільки сказали побільше лижати,не ходити довго, а то головка дуже низько опустилася... наш Даня хоче швидше вилізти))) Я це відчувала, бо сильно давив на мочовий, а інколи так що і йти не могла, чула як впирається мені внизу.

На 32 тижн в ЖК лікарка трохі вичитала моралі бо я забагато набираю

,але мене це не дуже якось турбувало. Вроді багато не їм, а солодкого так взагалі дуже мало. Знаю що перед сном мушу поїсти а то синулька точно не дасть спати, це я вже точно знаю. Пробувала не їсти наніч але лягала спати і Данічка до 3-х ночі не давав спати - копав так шо очі вилазли на лоба, і всерівно вставала їсти, син перемагав

І я зрозуміла що нічого з цим не зроблю...

Зараз 36 тижнів, пішов 37, зі здоров'ям все гаразд,не враховуючи те,що поночам встаю в туалет по 3-4 рази, мучає безсонниця, просипаюся від ізжоги та судорог

За останный місяць поправилася ше на 2,5 кг, загалом поправилася на 17 кг, якщо по обмінный дивитися, а так на 21, бо перших 3 місяця не записували. З перших місяців я почала багато набирати бо кинула курити, а потім набирала бо не могла побороти голод

Но думаю після родів скоро приведу себе в порядок... Зараз приймаю канефрон, п'ю чай нефрофіт, бо аналізи не дуже, білка багато - лікуємся... думаю все буде в порядку.

Весь час синулька копаєтся, дуже больно, ножками впираєтся мені в ребра. Животик у нас не круглий а квадратний весь час, ми дуже активні,випираємо всі наші частинки тіла, бо любимо масаж коли мама робить...

Ось такі ми любимі... татко з нами говорить, розказує казки, мама колискові співає... глатить животик... І взагалі з нетерпінням уже чекаємо зустрчі.

[br]
Живые анимации
Хоча і підводити підсумки ще рано, бо залишився останній місяць, та все одно... ми багато вже пройшли... Животик са останні місяці ятав як барабанчик, я стала як бігімотік, важко ходити, носом важко дихати,пече їзжога,мучить безсонниця... але це всерівно найкращий період в мому житті який був. Здаєтся що потім довго буду жаліти за животиком, за тим як в ньому копається, повзає моє дитятко.




