Недоношена дитина: виклики та перешкоди

Недоношеність — це стан, коли дитина народжується з недостатньо розвинутими органами та тканинами через те, що вона народжується передчасно, до завершення повного терміну вагітності. Цей стан може мати серйозні наслідки для здоров’я дитини. У цій роботі ми розглянемо етіологію недоношеності, її клінічні прояви та ускладнення. Ми також проаналізуємо діагностику та можливі методи лікування та профілактики недоношеності. Оскільки це важлива проблема в дитячій медицині, розуміння її причин та наслідків дозволить збільшити шанси дитини на здорове життя.

Термін вагітності — це час від дня останньої менструації до дня народження дитини. Зазвичай, тривалість повної вагітності становить 40 тижнів, але може відрізнятися в залежності від індивідуальних особливостей матері та розвитку плода. Недоношена дитина народжується передчасно, тобто до повного завершення терміну вагітності. Такі діти мають ризик виникнення різних проблем зі здоров’ям та потребують спеціального догляду.

Гестаційний вік

Гестаційний вік — це час від першого дня останньої менструації до дати народження дитини. Тривалість гестаційного віку становить приблизно 280 діб або 40 тижнів, але може варіюватися від 37 до 42 тижнів. Гестаційний вік є важливим показником для визначення стану плода та ризику недоношеності.

Грудне вигодовування після пологів: користь для матері та дитини

Клінічні прояви та ускладнення недоношеності залежать від того, наскільки давно народився плід. Для класифікації недоношеності використовують гестаційний вік та вагу новонародженого. Згідно з цим, відносно недоношеною вважається дитина, яка народилася до 37 тижнів гестаційного віку. Дитина, народжена з вагою менше 2500 грамів, вважається недоношеною, незалежно від гестаційного віку.

Недоношені діти мають підвищений ризик виникнення різних проблем зі здоров’ям, таких як проблеми з диханням, серцево-судинні захворювання, проблеми з ЦНС та інші. Ризик ускладнень залежить від ступеня недоношеності та часу гестації, на якому народилася дитина. Оскільки недоношеність є серйозною проблемою зі здоров’ям дитини, важливо вчасно визначати ступінь недоношеності та вживати заходів для запобігання ускладнень.

Екстремально недоношена дитина

Екстремально недоношена дитина — це термін, що використовується для позначення дитини, яка народилася з вагою менше 1000 грамів та/або з гестаційним віком менше 28 тижнів. Ці діти мають найбільший ризик розвитку серйозних проблем зі здоров’ям через недостатній розвиток органів та систем їхнього організму.

Іграшки, які розвивають логіку та мислення у дітей

Екстремальна недоношеність може бути спричинена різними факторами, такими як передчасні пологи, поганий стан матері, проблеми з плацентою та інші. Ці діти мають підвищений ризик виникнення проблем з диханням, кровообігом, зором та слухом, ЦНС, зубами та іншими органами та системами.

Лікування екстремально недоношених дітей зазвичай проводять в інтенсивній терапії новонароджених, де забезпечують високий рівень медичної догляду та підтримки життєво важливих функцій дитини. Лікарі використовують різні методи та техніки, щоб забезпечити належний фізичний та психічний розвиток дитини. Оскільки екстремальна недоношеність є серйозною проблемою зі здоров’ям дитини, важливо вести її після лікарняний догляд та контроль, щоб запобігти виникненню ускладнень та сприяти її повноцінному розвитку.

Дуже недоношена дитина

Дуже недоношена дитина — це термін, що використовується для позначення дитини, яка народилася з вагою менше 1500 грамів та/або з гестаційним віком менше 32 тижнів, але більше 1000 грамів та/або 28 тижнів. Ці діти також мають високий ризик розвитку проблем зі здоров’ям через недостатній розвиток органів та систем їхнього організму.

Як шоколад впливає на жінок: користь та шкода

Причини дуже недоношеності можуть бути різними, такими як передчасні пологи, поганий стан матері, проблеми з плацентою, інфекції та інші. Діти з цим діагнозом можуть стикатися з проблемами з диханням, серцево-судинною системою, ЦНС, зором, слухом, інфекційними хворобами та іншими проблемами зі здоров’ям.

Лікування дуже недоношених дітей зазвичай проводять в інтенсивній терапії новонароджених, де забезпечують високий рівень медичної догляду та підтримки життєво важливих функцій дитини. Лікарі використовують різні методи та техніки, щоб забезпечити належний фізичний та психічний стан дитини. Оскільки дуже недоношені діти є серйозною проблемою, важливо вести їх після лікарняний догляд та контроль, щоб запобігти виникненню ускладнень та сприяти їх повноцінному розвитку.

Помірно недоношена дитина

Помірно недоношена дитина — це дитина, яка народилася в 22-37 тижнів гестації з масою тіла менше 2500 г, але не менше 1500 г. Така дитина зазвичай має кращий прогноз щодо виживання та здоров’я в порівнянні з екстремально недоношеною чи дуже недоношеною дитиною.

Чи можна пити каву під час вагітності?

Найбільшим ризиком для помірно недоношеної дитини є проблеми з диханням, які можуть виникнути через незавершеність розвитку легень та нестачу поверхні, що бере участь у газообміні. Також можуть бути проблеми з живленням, оскільки системи травлення та поглинання ще не повністю розвинулися. Інші проблеми, які можуть виникнути у помірно недоношеної дитини:

Проблеми з імунітетом: імунна система помірно недоношеної дитини може бути нестабільною та менш ефективною у боротьбі з інфекціями.
Розвиток нервової системи: розвиток мозку та нервової системи у помірно недоношеної дитини може бути повільнішим, що може призвести до затримки в психомоторному розвитку та інших неврологічних проблем.
Проблеми з серцево-судинної системою: помірно недоношена дитина може бути більш схильною до проблем з серцем та кровоносними судинами.

Для попередження та лікування цих проблем помірно недоношена дитина може потребувати спеціалізованої медичної допомоги, такої як киснева терапія, підтримка дихання, інтубація та інші заходи. Крім того, така дитина може потребувати додаткової підтримки при годуванні.

Як правильно готувати дитину до школи

Легко недоношена дитина

Легко недоношена дитина — це дитина, народжена з масою менше 2500 грамів, але з гестаційним віком 37 тижнів. Такі діти можуть мати деякі проблеми зі здоров’ям, пов’язані з недоношеністю, але вони зазвичай не такі важкі та менш поширені, ніж у дуже недоношених та екстремально недоношених дітей.

Легко недоношені діти, зазвичай, мають менші проблеми з диханням та серцево-судинною системою, а також менше ризику розвитку інфекцій, ніж дуже недоношені та екстремально недоношені діти. Проте, у них можуть виникати інші проблеми, такі як проблеми з життєзабезпеченням, жовтяниця, проблеми з годуванням та терморегуляцією.

Оскільки легко недоношені діти мають менші проблеми зі здоров’ям, їм зазвичай не потрібні інтенсивні медичні втручання, які часто потрібні для дуже недоношених та екстремально недоношених дітей. Однак, їм можуть потрібні додаткові медичні спостереження та догляд задля досягнення нормального розвитку.

Вага при народженні

Вага при народженні — це маса дитини при народженні, яка вимірюється в грамах або фунтах. Нормальна вага при народженні зазвичай становить між 2500 та 4000 грамами.

Дитина не бажае ходити до школи

Недоношені діти зазвичай народжуються з вагою менше 2500 грамів, а екстремально недоношені діти можуть мати масу менше 1000 грамів. Дуже недоношені діти народжуються з масою від 1000 до 1500 грамів, а помірно недоношені діти зазвичай народжуються з масою між 1500 та 2500 грамами.

Вага при народженні може впливати на здоров’я дитини. Дуже велика вага при народженні (більше 4500 грамів або 9 фунтів) може збільшити ризик розвитку діабету, ожиріння та інших проблем зі здоров’ям пізніше у житті. З іншого боку, дуже мала вага при народженні може вказувати на проблеми з розвитком плоду та погіршення здоров’я дитини.

У лікарні вага при народженні дитини зазвичай вимірюється за допомогою спеціальних ваг, які можуть вимірювати масу точно до грама або менше. Вага при народженні дитини може бути важливою для оцінки загального здоров’я дитини та для визначення потенційних проблем зі здоров’ям.

Етіологія недоношеності

Етіологія недоношеності — це вивчення причин виникнення передчасних пологів та розвитку недоношеної дитини. Недоношеність може мати різні причини, серед яких:

Як облаштувати безпечний ігровий майданчик для дитини вдома

Рання руйнація плодових оболонок — може бути викликана інфекцією або розривом плодового мішка.
Інфекції матері — інфекції, такі як сифіліс, ВІЛ, гепатит В або С, цитомегаловірус, можуть призвести до передчасних пологів та недоношеності.
Проблеми з материнськими органами — проблеми зі шлунком, нирками, серцем, щитоподібною залозою, легенями, які можуть вплинути на доставку поживних речовин та кисню до плода.
Недоїдання — недостатня кількість поживних речовин та калорій, що отримує мати від їжі, може призвести до затримки росту плода та передчасних пологів.
Гіпертонус матки — стиснення матки може призвести до передчасних пологів та недоношеності.
Надмірне використання наркотиків, тютюнопаління та алкоголь — можуть підвищити ризик передчасних пологів та недоношеності.
Генетичні фактори — певні генетичні аномалії можуть призвести до недоношеності та інших проблем з розвитком плода.
Багатоплідні вагітності — багатоплідні вагітності можуть збільшити ризик недоношеності та інших проблем з розвитком плодів.
Проблеми з плацентою — плацента забезпечує плоду поживні речовини та кисень, тому будь-які проблеми з нею можуть вплинути на здоров’я та розвиток плода.

Ці причини можуть поєднуватися та взаємодіяти між собою, що може підвищити ризик передчасних пологів та недоношеності. Також важливо враховувати фактори ризику, такі як вік матері, стан її здоров’я та звички, такі як тютюнопаління та вживання наркотиків. Чим більше ризикових факторів, тим вище ризик недоношеності. Для попередження недоношеності необхідно вести здоровий спосіб життя, включаючи правильне харчування, відмову від шкідливих звичок та регулярні відвідини лікаря. Також важливо планувати вагітність та уникати факторів ризику. Якщо виникають симптоми передчасних пологів або недоношеності, важливо негайно звернутися до лікаря для проведення необхідної діагностики та лікування.

Патологія вагітності: прееклампсія та еклампсія

Планові передчасні пологи

Планові передчасні пологи — це пологи, що відбуваються раніше терміну, коли дитина повинна народитись самостійно. Їх зазвичай проводять у випадках, коли вагітність стає небезпечною для життя матері або дитини.

Планові передчасні пологи можуть бути проведені за допомогою різних методів, включаючи лікарські засоби, що підвищують активність матки, або стимуляцію перейм шляхом промивання плодових оболонок. Іноді також використовують кесарів розтин, коли дитина народжується шляхом операції.

Планові передчасні пологи можуть бути проведені з різних причин, таких як:

Передчасні пологи в попередніх вагітностях
Проблеми з розвитком плода або матки, що призводять до погіршення стану матері або дитини
Планові дострокові пологи з медичних показань, такі як ризик передчасної відслойки плаценти, преклампсія, еклампсія, синдром дистресу легень та інші.

Хоча планові передчасні пологи можуть бути життєво необхідними, вони пов’язані з ризиком ускладнень для дитини, зокрема з недоношеністю та зі зниженням імунної системи. Тому, коли проводяться планові передчасні пологи, медичний персонал намагається забезпечити максимально можливий захист та догляд для недоношеної дитини.

Миморвільні передчасні пологи

Мимовільні передчасні пологи, також відомі як передчасні пологи, виникають природним шляхом без будь-яких зовнішніх чинників або медичних втручань. Це може бути пов’язано з різними причинами, такими як інфекції, стрес, патологія матки, проблеми з плацентою, попередній передчасні пологи, полігідрамніос (занадто багато води) та інші причини.

У разі мимовільних передчасних пологів можуть виникати серйозні ускладнення для дитини, такі як недостатня розвиненість легень, проблеми зі зростанням та розвитком, порушення роботи органів, інфекції та інші проблеми. Також, такі пологи можуть бути небезпечними для матері, і можуть викликати кровотечі, інфекції та інші ускладнення.

У більшості випадків мимовільні передчасні пологи не можна передбачити або запобігти їм, але в деяких випадках лікарі можуть призначити лікування з метою попередження передчасних пологів. Наприклад, у жінок з попередніми передчасними пологами можуть бути призначені прогестеронові препарати або інші ліки для зниження ризику виникнення передчасних пологів у наступних вагітностях.

Ускладнення недоношеності

Недоношеність є станом, що призводить до багатьох можливих ускладнень, які можуть бути життєзагрожуючими. Ось деякі із них:

Респіраторна недостатність: Це може бути спричинене незрілістю легень дитини, що може привести до недостатньої кисневої насиченості крові. Для реанімації недоношених дітей можуть використовувати кисневу терапію, вентиляцію легень або екстракорпоральну мембранну оксигенацію.
Інфекції: Недоношеність може збільшувати ризик інфекцій внаслідок незрілості імунної системи дитини. Найчастіше це стається внаслідок госпітальної інфекції, але інфекції можуть також бути передані від матері.
Проблеми з нервовою системою: Діти, народжені з недостатньою вагою, можуть мати проблеми з нервовою системою. Найбільш поширеними ускладненнями є внутрішньоутробна гіпоксія, ішемічна енцефалопатія та перівентрикулярна лейкоенцефалопатія. Ці стани можуть призвести до різних проблем, таких як пізніші відставання в розвитку, проблеми із зором та слухом, розлади пам’яті та втрата координації.
Проблеми з серцево-судинною системою: Недоношені діти можуть мати проблеми з серцево-судинною системою, такі як недостатнє кровопостачання, низький артеріальний тиск, перикардит, дистрофія міокарда та інші.
Проблеми з кишковим трактом: Недоношені діти можуть мати проблеми з кишковим трактом, такі як некротизуючий ентерокол.
Гіпоглікемія: Недоношені діти можуть мати проблеми з регулюванням рівня глюкози в крові, особливо у перших годинах після народження. Це може призвести до гіпоглікемії, стану, коли рівень глюкози в крові дуже низький. Це може стати причиною неврологічних ускладнень.
Ретинопатія недоношених дітей: Це ускладнення виникає, коли крововиливи в очі пошкоджують мережу капілярів, що живлять сітківку. Важкі випадки можуть призвести до сліпоти.
Бронхопульмональна дисплазія: Це хвороба, пов’язана з поганою функцією легень. Вона виникає в результаті тривалого перебування дитини на апараті штучної вентиляції легень.
Затримка розвитку: Недоношені діти можуть мати затримку у фізичному і розумовому розвитку.
Вади серця: У недоношених дітей частіше виникають вади розвитку серця, такі як атрезія легеневого клапана, дефекти міжперегородкової сітки і т. д.
Зниження імунітету: Недоношені діти можуть мати слабший імунітет, що робить їх більш вразливими до інфекцій.
Відставання у зрості: Недоношені діти можуть мати проблеми з прибавкою ваги і зросту.

Важливо знати, що більшість цих ускладнень можна уникнути або вилікувати, якщо вони виявляються рано і отримують належну медичну допомогу. Тому важливо для матері і дитини отримувати належний медичний огляд та лікування від початку вагітності, а також звертатися до лікаря при найменших ознаках ускладнень. Після народження дитини, особливо якщо вона народилася недоношеною, важливо проводити регулярні огляди та контролювати її здоров’я та розвиток. Для запобігання ускладнень недоношеності також можуть бути застосовані різноманітні профілактичні заходи, такі як підтримка здоров’я матері, планування вагітності, вчасне виявлення та лікування інфекцій та інших захворювань.

Центральна нервова система (ЦНС)

Центральна нервова система (ЦНС) — це частина нервової системи, яка складається з головного мозку та спинного мозку. Ця система відповідає за керування всіма фізіологічними та психологічними функціями організму.

Головний мозок (енцефалон) розташовується у черепній порожнині та складається з трьох головних частин: мозочок, мозок та проміжний мозок. Кожна з цих частин відповідає за різні функції організму. Мозочок відповідає за координацію рухів, мозок та проміжний мозок — за обробку інформації, регулювання температури та рівня гормонів.

Спинний мозок — це довгий, тонкий стовбур, який проходить по всій довжині хребта. Він відповідає за передачу інформації між головним мозком та різними частинами тіла.

ЦНС регулює безліч фізіологічних процесів в організмі, таких як дихання, серцебиття, температура тіла, а також сприяє розвитку когнітивних та емоційних функцій, таких як пам’ять, увага, емоції та поведінка.

Ушкодження ЦНС можуть бути дуже серйозними та відбиватися на функціонуванні всього організму. Наприклад, травма голови може призвести до різноманітних порушень, включаючи втрату пам’яті, зміни в особистості та зміни в рівні гормонів. Різні захворювання, такі як інсульт, епілепсія та деменція, також можуть призвести до значних ускладнень для функціонування ЦНС.

Лікування різних захворювань ЦНС може варіюватися в залежності від їх причини та клінічних проявів. Наприклад, лікування інфекцій, які викликають запалення мозку або оболонок, зазвичай включає призначення антибіотиків або противірусних препаратів. Лікування епілепсії може включати призначення протиепілептичних лікарських засобів. Для лікування вад розвитку мозку часто використовують фізіотерапію та інші методи реабілітації, щоб покращити рухову та пізнавальну функції дитини.

Для лікування неврологічних ускладнень, що пов’язані з недоношеністю, часто використовують методи фізіотерапії, масажу та інші методи реабілітації для сприяння розвитку м’язів та зміцнення підтримуючої м’язової системи, зокрема для запобігання розвитку церебрального паралічу.

В окремих випадках, де ускладнення ЦНС є надзвичайно серйозними, може бути необхідно проводити операції та інші інвазивні процедури для виправлення проблеми. Однак, кращим підходом є попередження розвитку ускладнень шляхом ранньої діагностики та лікування захворювання, що призводить до ускладнень ЦНС.

Проблеми із зором у недоношених дітей

Проблеми із зором у недоношених дітей можуть бути пов’язані з різними аспектами розвитку органів зору. Недоношеність може вплинути на розвиток макулярної зони сітківки, зорового нерва та інших структур ока, що може призвести до різних видів порушень зору.

Один з найпоширеніших видів порушень зору у недоношених дітей — це ретинопатія недоношених (ROP). ROP — це захворювання, що виникає через незавершений розвиток судин в сітківці у недоношених дітей. Найчастіше ROP з’являється у дітей з масою народження менше 1500 грамів та/або народжених до 32 тижнів гестації. У важких випадках ROP може призвести до зниження гостроти зору та/або сліпоти.

Крім ROP, недоношеність також може вплинути на розвиток зорового нерва та макулярної зони сітківки. Макулярна зона відповідає за розпізнавання деталей та колірних відтінків, тому її порушення може призвести до зниження гостроти зору та кольорового сприйняття. Порушення зорового нерва може призвести до зниження гостроти зору та важкого порушення зіркового поля.

Недоношеність також може впливати на розвиток м’язів ока, що відповідають за фокусування та координацію рухів очей. Порушення в цих м’язах можуть призвести до проблем з фокусуванням та подвійним зором.

Для діагностики проблем із зором у недоношених дітей можуть використовуватися різноманітні методи, такі як офтальмоскопія, пахиметрія, тонометрія та інші. Офтальмоскопія дозволяє досліджувати структуру та функцію сітківки та дна ока. Пахиметрія використовується для вимірювання товщини рогівки, а тонометрія — для вимірювання внутрішньоокулярного тиску. Крім цього, можуть використовуватися такі методи, як електрофізіологічні дослідження, що дозволяють досліджувати електричну активність різних частин ока та шляхів передачі інформації від ока до мозку, та оптична когерентна томографія, яка дозволяє отримати детальні зображення тканин ока та оцінити їх структуру.

Якщо виявляються проблеми із зором у недоношеної дитини, то лікар може призначити лікування в залежності від причин та ступеня важкості проблеми. Це може включати застосування окулярів, підтримуючих терапій (наприклад, лікування гіпоксії), лазерну терапію або хірургічне втручання. Важливо пам’ятати, що чим раніше будуть виявлені та вилікувані проблеми із зором у недоношеної дитини, тим більше шансів на поліпшення зорової функції та успішний розвиток в майбутньому.

Шлунково-кишковий тракт у недоношених дітей

Недоношеність є однією з найбільш поширених причин ризику розвитку проблем зі шлунково-кишковим трактом у немовлят. Недоношені діти частіше мають проблеми з харчуванням та травленням, які можуть впливати на їх зростання та розвиток.

Недоношені діти зазвичай потребують лікування у відділенні неонатології, де їм надається спеціальна допомога з годування, яка включає в себе годування через зонд та крапельниці, що допомагає забезпечити належну кількість поживних речовин. Однак, незалежно від методу годування, недоношені діти можуть все ще бути схильними до ряду проблем зі шлунково-кишковим трактом.

Деякі з найпоширеніших проблем зі шлунково-кишковим трактом, які можуть виникати у недоношених дітей, включають:

Рефлюкс кислоти: це стан, коли кислота з шлунку повертається в стравохід та горло, що може призвести до запалення стравоходу та інших проблем.
Дистензія шлунка: це стан, коли шлунок розширюється, що може призвести до проблем зі шлунком, газами та здуттям.
Непереносимість лактози: це стан, коли недорозвинений шлунково-кишковий тракт не може розкладати лактозу, що може призвести до болю в животі, діареї та здуття.
Запалення кишківника: це стан, коли кишківник стає запаленим, що може призвести до болю в животі, діареї та інших проблем.
Кишкова непрохідність: це стан, коли кишечник перестає функціонувати належним чином, що може призвести до запалення та розширення кишок, блокування кишкового проходу та болю в животі. Лікування може включати хірургічне втручання.
Рефлюкс-езофагіт: це стан, коли кисла рідина з шлунка потрапляє в стравохід, що може призвести до запалення та пошкодження стравоходу. Симптоми можуть включати регургітацію, горло, блювоту та болі в грудях. Лікування може включати медикаментозну терапію та зміни в харчуванні.
Запори: це стан, коли дитина має проблеми з кишковим рухом та неможливістю випорожнення. Це може бути пов’язано з недостатньою моторикою кишківника або змінами в дієті. Лікування може включати зміни в харчуванні, масаж та ліки.
Дисбактеріоз: це стан, коли нормальний баланс мікроорганізмів у шлунково-кишковому тракті порушується, що може призвести до розвитку інфекцій та запалень. Лікування може включати призначення пробіотиків та зміни в харчуванні.

Інфекція

Інфекція — це захворювання, спричинене вторгненням мікроорганізмів (вірусів, бактерій, грибів або паразитів) в організм людини, тварин або рослин. Інфекція може бути передана через контакт з інфікованим матеріалом, повітря, воду або їжу.

Інфекції можуть бути легкими або серйозними, від незначної застуди до смертельних хвороб, таких як СНІД (Синдром набутого імунодефіциту) та ебола. Симптоми інфекції можуть включати лихоманку, біль, запалення, кашель, кровотечу, діарею, блювоту та інші прояви.

Лікування інфекцій залежить від причини захворювання та ступеня важкості хвороби. Для легких інфекцій, таких як застуда, можуть бути рекомендовані домашні засоби, включаючи відпочинок та гарячі напої. Важкі інфекції можуть вимагати лікування антибіотиками, противірусними препаратами абопротигрибковими засобами.

Щоб запобігти інфекціям, рекомендується дотримуватися правил особистої гігієни, мити руки перед їжею та після відвідування громадських місць, вакцинуватися та уникати контакту з інфікованими людьми або матеріалами. Також важливо підтримувати сильний імунітет, щоб бути готовими боротися з можливими інфекціями.

Проблеми з нирками у недоношених дітей

Нирки є однією з найбільш вразливих органів у недоношених дітей, оскільки вони розвиваються під час останніх тижнів вагітності. Нирки виконують важливі функції, такі як видалення відходів та електролітів з крові, регулювання рівня рідини та солей в організмі і виробництво гормонів. Оскільки недоношені діти мають незавершену форму нирок, вони можуть бути більш схильні до різних проблем з нирками.

Основні проблеми з нирками у недоношених дітей:

Ниркова недостатність: це стан, коли нирки не можуть виконувати свої функції належним чином, що може призвести до збільшення рівня токсинів та відходів у крові. Лікування може включати переливання крові та введення ліків, які допомагають підтримувати функцію нирок.
Протеїнурія: це стан, коли білок виходить з організму через сечу. Це може бути ознакою пошкодження нирок, і лікування може включати використання ліків, що допомагають знизити рівень білка в сечі.
Гіперкаліємія: це стан, коли рівень калію в крові занадто високий. Це може бути небезпечним станом, оскільки високий рівень калію може призвести до аритмій серця. Лікування може включати зменшення кількості калію в дієті та введення ліків, що допомагають знизити рівень калію в крові.
Гідронефроз: це стан, коли нирки розширюються через затримку сечі в нирках. Це може бути ознакою застою сечі в нирках, який може бути пов’язаний з ураженням ниркових тканин. Лікування може включати введення ліків, що допомагають знизити тиск в нирках та покращити відтік сечі.
Гіпоплазія нирок: це стан, коли нирки зменшеного розміру та не можуть виконувати свої функції належним чином. Лікування може включати підтримуючі заходи, такі як переливання крові та дієтичні зміни, або, в деяких випадках, трансплантацію нирки.
Ниркова дисплазія: це вроджена аномалія розвитку нирок, коли нирки не розвиваються належним чином. Лікування може включати спостереження та підтримуючі заходи, такі як переливання крові та дієтичні зміни, або хірургічне втручання.
Сечокам’яна хвороба: це стан, коли у нирках або сечовивідних шляхах утворюються каміння, що може затримувати сечу та призвести до болю. Лікування може включати прийом ліків, дієтичні зміни та ультразвукову літотрипсію (розбивання каменів у нирках за допомогою ультразвуку).

Ниркові проблеми у недоношених дітей можуть бути небезпечними, і лікування повинно бути проведене під наглядом кваліфікованих медичних працівників.

Проблеми з легенями у недоношених дітей

Недоношені діти часто стикаються з проблемами в легенях, оскільки їхні легені не розвивалися належним чином у материнському лоні. Основні проблеми з легенями у недоношених дітей включають:

Респіраторна дистрес-синдром (РДС): це стан, коли легені не можуть виробляти достатню кількість поверхнево-активної речовини, яка допомагає легеням розширюватися та заповнюватися повітрям. Це може призвести до ускладнення дихання, блідості шкіри та посиніння губ та нігтів. Лікування може включати введення штучної поверхнево-активної речовини, кисневу терапію та механічну вентиляцію легенів.
Хронічна легенева хвороба недоношених дітей (ХЛХНД): це стан, коли діти страждають від збільшення опірності легенів, що призводить до зниження їхньої ефективності. Це може призвести до затруднення дихання та повторних інфекцій дихальних шляхів. Лікування може включати використання кисневої терапії, бронходилататорів та стероїдів.
Бронхопульмональна дисплазія (БПД): це стан, коли легені не розвиваються належним чином, що призводить до пошкодження їхніх тканин. Це може призвести до ускладнення дихання, пневмотораксу та повторних інфекцій дихальних шляхів. Лікування може включати використання кисневої терапії, бронходилататорів, стероїдів та інгаляційних препаратів.
Пневмонія: це стан, коли легені піддаються запаленню. У недоношених дітей пневмонія може бути особливо небезпечною, оскільки вони мають менший запас ресурсів для боротьби з інфекцією та знижену імунну відповідь. Лікування може включати використання антибіотиків та підтримувальної терапії для забезпечення належної роботи легень.
Апноє-епізоди: це стан, коли дитина тимчасово перестає дихати, що може бути спричинене незрілістю центральної нервової системи та м’язів дихальних шляхів. Це може призвести до зниження рівня кисню в крові та проблем з нормальним розвитком мозку. Лікування може включати використання спеціального обладнання для підтримки дихання та стимуляції дихальних рухів дитини.
Астма: це хронічне захворювання легень, яке характеризується збільшенням опірності дихальних шляхів. У недоношених дітей ризик розвитку астми збільшується через підвищену чутливість їхніх дихальних шляхів до подразників. Лікування може включати використання бронходилататорів та стероїдів.

Усі ці стани можуть бути небезпечними для здоров’я недоношених дітей та потребують негайного медичного втручання. Лікування повинно бути індивідуально підібраним для кожної дитини залежно від її стану та характеристик. Регулярне спостереження за станом легень та диханням допоможе попередити розвиток ускладнень та забезпечити належний розвиток дитини.

Проблеми з метаболізмом у недоношених дітей

Недоношені діти можуть мати проблеми з метаболізмом, оскільки їхні органи та системи ще не повністю сформовані. Такі діти мають ризик розвитку різних метаболічних порушень, зокрема:

Гіпоглікемія: це стан, коли рівень цукру в крові знижується нижче норми. Гіпоглікемія є досить поширеним у недоношених дітей, оскільки їхня печінка ще не може виробляти достатню кількість глюкози. Це може призвести до подальших проблем з психомоторним розвитком, які можуть бути усунуті за допомогою постійного контролю рівня цукру в крові та вчасного лікування.
Гіпербілірубінемія: це стан, коли рівень білірубіну в крові збільшується, що може призвести до жовтяниці. Недоношені діти мають більшу схильність до цього стану, оскільки їхня печінка не може ефективно розкладати білірубін. Це може призвести до подальшого ушкодження нервової системи, яке можна уникнути за допомогою вчасного контролю та лікування.
Метаболічна кислотоза: це стан, коли в крові накопичується зайвий вміст кислоти. Це може бути наслідком різних метаболічних порушень, які знижують ефективність очищення крові від кислоти. Метаболічна кислотоза може призвести до різних проблем з нервовою та серцево-судинною системами. Лікування метаболічної кислотози зазвичай включає корекцію рівня кислоти та лікування основного захворювання.
Різні порушення електролітного балансу: недоношені діти мають більшу схильність до порушень електролітного балансу, оскільки їхні нирки ще не повністю сформовані і не можуть ефективно зберігати рівновагу електролітів у крові. Надлишок або дефіцит електролітів, таких як натрій, калій та кальцій, може призвести до різних проблем з нервовою та серцево-судинною системами. Лікування полягає у корекції рівня електролітів у крові та контролю за їхнім рівнем.
Різні порушення метаболізму жирів: недоношені діти мають більшу схильність до різних порушень метаболізму жирів, таких як гіпертригліцеридемія та гіпоалбумінемія. Ці стани можуть призвести до різних проблем з нервовою та серцево-судинною системами. Лікування полягає у контролі за рівнем жирів та альбуміну в крові та корекції основного захворювання.
Різні порушення метаболізму білків: недоношені діти мають більшу схильність до різних порушень метаболізму білків, таких як гіпераммонемія та гіпоалбумінемія. Ці стани можуть призвести до різних проблем з нервовою та серцево-судинною системами. Лікування полягає у контролі за рівнем аміаку та альбуміну в крові та корекції основного захворювання.
Різні порушення метаболізму амінокислот: недоношені діти мають більшу схильність до різних порушень метаболізму амінокислот, таких як фенілкетонурія та гіперметіонінемія.

Діагностика недоношеності

Недоношеність — це стан, коли дитина народжується передчасно, з недостатнім ваговим набором і недостатньо розвиненою морфологією органів і систем організму. Для діагностики недоношеності використовуються різні методи.

Один з найважливіших параметрів для діагностики недоношеності — це вага новонародженої дитини. Вага менше 2500 грамів вважається критерієм недоношеності, а вага менше 1500 грамів — критерієм вельми недоношеності. Крім того, для діагностики недоношеності використовують інші показники, такі як:

Довжина тіла дитини. Нормальна довжина новонародженої дитини становить близько 50 см, у недоношених дітей цей показник може бути меншим.
Обхват голови та грудей. У недоношених дітей обхват голови та грудей може бути меншим порівняно з нормою.
Діаметр грудної клітки. У недоношених дітей діаметр грудної клітки може бути меншим, що вказує на недостатній розвиток легень.
Оцінка зовнішнього вигляду дитини. У недоношених дітей можуть бути присутні різні особливості зовнішнього вигляду, такі як незакриті м’язові кільця черепа, довгі вуха, тонка шкіра тощо.

Крім цього, для діагностики недоношеності можуть використовуватися інші методи, такі як УЗД, аналіз крові на рівень гемоглобіну, визначення рівня кальцію та фосфору у сечі та крові, а також оцінка стану органів за допомогою різноманітних медичних інструментів. Залежно від ступеня недоношеності можуть використовуватися інші діагностичні методи, зокрема:

Аналіз крові на рівень еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів. Ці показники можуть допомогти встановити ступінь недоношеності та оцінити ризик розвитку різних ускладнень.
Вимірювання обхвату голови, грудей та живота. Це дає можливість визначити розміри тіла та оцінити стан розвитку дитини.
Визначення ступеня дозрівання шкіри. Це може бути корисно для встановлення терміну вагітності та прогнозування подальшого розвитку дитини.
Оцінка стану органів та систем за допомогою різноманітних медичних інструментів, таких як ехокардіограф, бронхоскоп, колоноскоп, транскраниальний доплер та інші.

Враховуючи всі ці методи, лікар може дати точний діагноз та встановити необхідні методи лікування для збереження здоров’я недоношеної дитини.

Висновки

Отже, можна сказати, що недоношеність є серйозною проблемою, яка може виникнути в будь-який момент вагітності і призвести до різних ускладнень для дитини та матері. Для вчасної діагностики недоношеності вагітній жінці необхідно проводити регулярні медичні огляди та дотримуватися всіх рекомендацій лікаря. Одним із найефективніших методів діагностики недоношеності є визначення довжини шийки матки за допомогою УЗД, яка дозволяє вчасно виявити можливі проблеми з розвитком плоду і прийняти відповідні заходи для попередження ускладнень. Після народження недоношеної дитини важливо забезпечити їй необхідну медичну допомогу та догляд, що дозволить зменшити ризик розвитку комплікацій та підвищити шанси на повноцінне одужання.