Сімейним кодексом України ( 2947-14 ) визначено, що місце
проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за
згодою батьків. Кожна дитина має право на житло. Відмова в
реєстрації дитини суперечить ст. 18 Закону України "Про охорону
дитинства" ( 2402-14 ), яка чітко зазначає, що діти, які є членами
сім'ї власника житла, мають право користуватися цим приміщенням
нарівні з власником. Зауважте, ст. 156 Житлового кодексу
( 5464-10 ) передбачено, що за згодою власника квартири члени його
сім'ї вправі вселяти в це приміщення інших членів сім'ї, а на
вселення до батьків їх неповнолітніх дітей цієї згоди не треба.
Проживаючи в квартирі, ви з чоловіком маєте рівні права, якщо при
вселенні не було укладено іншої угоди про порядок користування
нею. Більш того, припинення сімейних відносин з власником житла не
позбавляє вас права користуватися цим житловим приміщенням.
Нагадуємо - право власності на цю квартиру має тільки ваш чоловік.
На жаль, ситуація ускладнена тим, що батько-власник не надає згоди
на реєстрацію, але спробуйте скористатись тим, що ви, мати, там
теж зареєстровані. У разі спору місце проживання дитини може
визначатися органом опіки і піклування або судом.
Згідно з Законом України "Про свободу пересування та вільний
вибір місця проживання" ( 1382-15 ), для реєстрації місця
проживання необхідно подати: письмову заяву та свідоцтво про
народження, квитанцію про сплату державного мита або документ про
звільнення від його сплати, два примірники талона зняття з
реєстрації. Вимагати подання інших документів для реєстрації місця
проживання забороняється. Заява особи про реєстрацію місця
проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання
особи.