Наследование (UA)

Ситуация заключается в следующем. Моя бабушка оставила дарственную на свою дочь (53%имущества своего). Дочь при жизни своей матери, т.е. моей бабушки на себя имущество не оформила. После смерти было выявлено завещание, в котором все имущество на день смерти, принадлежащее бабушке она завещает мне и моей сестре. Значит вопрос у меня в следующем. Тетка имеет право на обязательную часть в этом имуществе, что завещала нам бабушка. Но как утверждает госнотариус, она написала отказную. Я, зная свою тетку, как облупленную, утверждаю, что при малейшей возможности, она бы подала заяву на часть в имуществе. Я бы хотела узнать, что может мешать ей? В каких случаях, она не может претендовать? Может связано с дарственной как-то? Просто, я уверена на все 200%, что она бы воспользовалась такой возможностью, но что-то ее останавливает, если госнотариус сказала правду и она действительно написала отказную.

И еще. Госнотариус требует оригиналы акта приватизации и Домовую книгу, которая находится у тетки. Естественно, она нам ее может не дать. Выход один - суд? И не стоит ли брать свидетелей, когда мы пойдем просить у нее эти документы, как подтверждающих лиц о ее отказе?

Ой, и еще. Нам с сестрой достается участок шириной 10м. На 4м которых стоит гараж, отошедший тетке по дарственной. На 4 м стоит пол дома "уже наших". Т.е. нам остается на въезд по 1 м. Но ведь это не отвечает самым примитивным нормам. Можна ли как-то решить этот вопрос? Можем ли мы оспорить это?

Огромное спасибо!

tonjaknopa
Коктейль)
По -порядку.
1. Обязательно право на долю в завещемом имуществе:
Стаття 1241. Право на обов'язкову частку у спадщині
1. Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти
спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки
спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка
належала б кожному з них у разі спадкування за законом
(обов'язкова частка).
Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений
судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та
спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
2. До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість
речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість
заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має
право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та
майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.
3. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті
для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині,
дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його
обов'язкову частку.

Если тетка не "дети или инвалиды" условно, то обязательной доли она не имеет вообще не зависимо от того- писала она отказ или нет.

2. Гараж оформлен как капитальное строение? На него получены регистрационные документы? если нет, то вы можете смело его снисить после оформления наследства.

3. По нормам участка. То что он у вас маленький - это "ваши личные проблемы", уж извините - из песни слов не выкинешь, но государство в лице его органов не будет их решать. Хотя право на землю есть у каждого гражданина

4. К тетке за документами однозначно надо идти не одним, и если она откажет - "договоритесь" с участковым, чтоб на след. раз он пошел с вами.
В противном случае суд, но вы даже не представляете сколько вы потеряете времени на судебные тяжбы, а потом на исполнение решения.

Alina
Моя тетка - дочь моей бабушки, при чем пенсионерка. Т.е. вроде как полюбому имеет право на долю, но что-то там не так! При любой возможности, она бы написала заявление о доле в нем...

Как оформлен гараж, к сожалению не знаю... Получается, что если он не оформлен, как строение, но подарен тетке, то мы имеем право на эту земельку под ним?
А если оформлен, то фигушки нам... Да, уж, видишь, как красиво поделили? Испаганили, как только могли и прав у нас никаких...Ну, да ладно...

То, что суд, это последнее дело? А что участковый поможет? Мы имеем право его вызвать? На каком основании?

tonjaknopa
Суп отдельно, мухи отдельно)
Земля- отдельно, гараж отдельно, но только при условии что земля оформлена и получен гос.акт на землю.
Участковый только в качестве устрашение) "договоритесь"с ним по - человески, дав какой-то "новогодний пакетик", мол в связи с тем, что вы опасаетесь побоев с её стороны, без написания заявления.
А ждать февраля, как ты писала в дневнике- не стоит, потом вам надо будет восстанавливать сроки.

Alina
Восстанавливать сроки чего?
Мі просто решили ее не трогать, поскольку, мало ли, а вдруг пойдет напишет заяву... Так хоть какая-то надежда есть...Уверенна, не уверенна, а все же... У нас другого выхода нет. Справки по БТИ мы и так не будем брать, нам и госнотариус так сказала, нет смысла пока не будете знать даст вам тетка оригиналы или по суду дубликат выдавать будут... Ну, в принципе, если тетка даст нам все оригиналы по истичению полугода, то ведь мы сможем быстро все оформить, ведь до полугода, главное только заявы подать, а все остальное можна и позже?
И еще вот пройдет полгода, реально я могу пользоватся тем, что должно отойти мне по завещанию? Ведь я могу распоряжатся и сегодня? Т.е. тетка заинтерисована тянуть время и получать денюжку за оренду времянки и земли, где машину ставят, хотя эта территория вроде как наша... Поэтому, я хочу по истечению полугода эту лавочку закрывать. Я ж имею на это право?

Alina
Огромное тебе спасибо!!!!

Спадкування за заповітом

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок
своєї смерті (ст. 1233 ЦК ( 435-15 ). З цього визначення випливає
насамперед те, що заповіт може дати лише заповідач особисто. Ніхто
інший ("від імені та за дорученням") не має права зробити заповіт
(див. також ч. 2 ст. 1234 ЦК. Право на заповіт має фізична особа з
повною цивільною дієздатністю (ч. 1 ст. 1234 ЦК). Інакше кажучи,
неповнолітні (за винятком тих, які за законом набувають повної
дієздатності до повноліття), особи з обмеженою дієздатністю
(наркомани, п'яниці, яких у судовому порядку визнано такими),
недієздатні (психічнохворі та ін., щодо яких є відповідне рішення
суду) не мають права заповідати.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька
фізичних осіб незалежно від наявності в нього з цими особами
сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних
відносин (ст. 1235 ЦК ( 435-15 ). Заповідач може призначити
спадкоємцями і юридичних осіб (будь-яких), державу (будь-яку). З
викладеного вище випливає також, що, маючи право призначити
спадкоємців, заповідач має право позбавити спадщини тих, хто на
неї розраховує (членів сім'ї, родичів). Винятком із цього правила
є особи, які мають право на обов'язкову частку у спадщині
(неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця,
непрацездатна вдова (удівець) та непрацездатні батьки успадковують
незалежно від змісту заповіту половину частини, яка б належала
кожному з них у разі спадкування за законом (ст. 1241 ЦК).

Заповідач має право зробити в заповіті заповітний відказ. Це
така умова, від прийняття якої спадкоємцем залежить, чи отримає
він майно за заповітом. Так, на спадкоємця, до якого переходить
житловий будинок, квартира чи інше рухоме або нерухоме майно,
заповідач має право покласти обов'язок надати іншій особі право
користування ними (ст. 1238 ЦК ( 435-15 ). Якщо ж спадкоємець із
такою умовою не згоден, то в цій частині він успадковувати не може
і майно переходить до складу спадкової маси для спадкоємців за
законом або іншій особі (якщо заповідач передбачав, що спадкоємець
може не прийняти заповітний відказ, і застеріг у заповіті на цей
випадок іншу особу). Заповідач може зобов'язати спадкоємця вчинити
певні дії немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження
особистими паперами, визначення місця та форми здійснення ритуалу
поховання. Заповідач може зобов'язати спадкоємця вчинити певні
дії, спрямовані на досягнення суспільно корисної мети.

Заповідач може обумовити виникнення права на спадкування в
особи, яку призначено в заповіті, наявністю певної умови, як
пов'язаної, так і не пов'язаної з її поведінкою (наявність інших
спадкоємців, проживання в певному місці, народження дитини,
здобуття освіти тощо). Важливе зауваження - умова, визначена в
заповіті, має існувати на час відкриття спадщини (ст. 1242 ЦК
( 435-15 ). Заповіт з умовою відрізняється від заповітного відказу
тим, що перший вимагає наявності певної умови на момент смерті
заповідача, а другий - виконання певних дій уже після відкриття
спадщини.

Подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке
належить йому на праві спільної сумісної власності (ст. 1243 ЦК
( 435-15 ). Особливістю такого заповіту є те, що після смерті
одного з подружжя такий спільний заповіт змінювати вже не можна.
Тобто навіть якщо обставини зміняться і, припустимо, після смерті
чоловіка його дружина захоче заповідати їх спільне майно не сину,
а внучатому племіннику, то нічого у неї не вийде, оскільки
спільний заповіт є узгодженою волею обох членів подружжя і без
обопільної згоди змінюватися не може.

Як уже згадувалося раніше, трапляються ситуації, коли
спадкоємець не може або не хоче приймати спадщину. У цьому випадку
заповідач може підпризначити спадкоємця. Це означає, що заповідач
має право призначити іншого спадкоємця на випадок, якщо
спадкоємець, зазначений у заповіті, помре до відкриття спадщини,
не прийме її чи відмовиться від її прийняття або буде усунений від
права на спадкування, а також у разі відсутності умов, визначених
у заповіті (ст. 1244 ЦК ( 435-15 ). Отже, наприклад, якщо на
момент відкриття спадщини в одного із синів заповідача, якому
заповідано будинок, не народилася дитина, будинок успадкує внук
спадкодавця.

Спадкодавець має право встановити в заповіті сервітут щодо
земельної ділянки, інших природних ресурсів чи іншого нерухомого
майна для задоволення потреб інших осіб (ст. 1246 ЦК ( 435-15 ).
Наприклад, заповідач може встановити для земельної ділянки, що
передається у спадщину за заповітом, право проходу для сусідів
ділянкою в напрямку до залізничної станції.

Як і раніше, заповіт складається в письмовій формі,
підписується спадкодавцем і засвідчується нотаріусом чи іншими
уповноваженими особами (ст. 1247 ЦК ( 435-15 ). Але в цій
процедурі з'явилися й новації.

Так, заповідач може скласти секретний заповіт. При цьому
нотаріус при посвідченні заповіту з ним не ознайомлюється. Особа,
яка склала секретний заповіт, віддає його нотаріусу в заклеєному
конверті. На конверті має бути підпис заповідача. Нотаріус ставить
на конверті свій посвідчувальний напис, скріплює печаткою та у
присутності заповідача поміщає його в інший конверт і опечатує
(ч. 2 ст. 1249 ЦК ( 435-15 ). Після того як нотаріус дізнається
про відкриття спадщини, він призначає день оголошення змісту
заповіту. Про день оголошення заповіту він повідомляє членів сім'ї
та родичів спадкодавця, якщо їх місце проживання йому відомо, або
здійснює таке повідомлення у друкованих засобах масової
інформації. У присутності зацікавлених осіб і двох свідків
нотаріус відкриває конверт, в якому зберігався заповіт, і оголошує
його зміст (ст. 1250 ЦК).

Ще одна новація - посвідчення заповіту при свідках. Закон
установив як обов'язкові випадки присутності при посвідченні
заповіту не менше двох свідків (якщо заповідач не може з
об'єктивних причин сам прочитати свій заповіт і якщо заповіт
посвідчується не нотаріусом), так і правило, згідно з яким за
наявності бажання заповідача посвідчення заповіту здійснюється при
свідках (ст. 1253 ЦК ( 435-15 ).

Як і чинний раніше, новий ЦК ( 435-15 ) не обмежує право
заповідача вносити до заповіту зміни, скасовувати його, складати
новий заповіт. Заповіт, складений пізніше, скасовує попередній
заповіт повністю або в тій частині, в якій він йому суперечить
(ст. 1254 ЦК). При цьому попередній заповіт, скасований подальшим,
уже не відновлюється, навіть якщо подальший заповіт було скасовано
чи визнано недійсним (за винятком випадків, коли наслідком
недійсності заповіту було те, що заповідач перебував у неосудному
стані або під впливом насильства).

Тлумачення заповіту може бути здійснено після відкриття
спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями
тлумачення заповіту здійснюється судом (ст. 1256 ЦК ( 435-15 ).
Окремо в законі відзначається про можливість визнання заповіту
недійсним. Так, заповіт, складений особою, яка не мала на це
права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його
форми та засвідчення, є нікчемним (ч. 1 ст. 1257 ЦК), і звертатися
до суду з позовом про визнання його недійсним немає потреби. Якщо
ж буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і
не відповідало його волі, зацікавлена особа може звернутися до
суду з позовом про визнання такого заповіту (повністю або в
частині) недійсним (ч. 2 ст. 1257 ЦК).

Заповідач може доручити виконання заповіту фізичній особі з
повною цивільною дієздатністю або юридичній особі (виконавцю
заповіту). Наприклад, якщо потрібно простежити, чи виконали
спадкоємці умови заповіту (чи народилася у спадкоємця дитина, чи
відслужив онук в армії тощо), від виконання яких залежить, чи буде
цих осіб допущено до спадкування. Спадкоємці мають право
пред'явити позов про усунення виконавця заповіту, призначеного
заповідачем, від виконання ним своїх повноважень, якщо він не може
забезпечити виконання волі заповідача (ст. 1287 ЦК ( 435-15 ).
Виконавця заповіту може бути призначено нотаріусом за місцем
відкриття спадщини, якщо заповідач не призначив виконавця заповіту
або якщо виконавець заповіту відмовився від виконання заповіту чи
був усунений від його виконання і якщо цього вимагають інтереси
спадкоємців. Виконавцю за його послуги, звичайно, потрібно
платити. Заповідач має право визначити в заповіті те майно (у
натурі або у грошах), яке виконавець заповіту має право отримати
зі складу спадщини як плату за виконання своїх повноважень. Якщо
розмір плати не визначено заповідачем, його може бути визначено за
домовленістю виконавця заповіту і спадкоємців, а у разі спору -
судом (ст. 1291 ЦК).

добавлено спустя 4 минуты:

Здійснення права на спадкування

Як і раніше, строк для прийняття спадщини - 6 місяців із
моменту відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК ( 435-15 ). Якщо право на
спадкування залежить від інших спадкоємців (наприклад, якщо
спадкоємець відмовиться від спадщини, а особу підпризначено
спадкоємцем на цей випадок), то для прийняття спадщини закон
відводить 3 місяці. Якщо спадкоємець пропустив зазначений строк,
то вважається, що він не прийняв спадщину (ст. 1272 ЦК). Причини
пропуску можуть бути різні, і в разі якщо така причина поважна,
суд може дати спадкоємцю додатковий строк для прийняття спадщини,
а якщо всі спадкоємці не заперечуватимуть, то незалежно від
ступеня поважності причини пропуску згаданий строк також підлягає
продовженню.

Як уже відзначалося, спадкоємець може відмовитися від
спадщини, подавши відповідну заяву. На відміну від старого ЦК
( 1540-06 ), який визнавав таку відмову "безвідкличною", новий ЦК
( 435-15 ) дозволяє відкликати свою відмову у строки, установлені
для прийняття спадщини (ч. 6 ст. 1273 ЦК).

Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття
спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Спадкоємець за
законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь
будь-кого зі спадкоємців за законом незалежно від черги (ст. 1274
ЦК ( 435-15 ). Раніше (у старому ЦК ( 1540-06 ) допускалася
відмова також і на користь держави та інших юридичних осіб
(мабуть, це вважалося патріотичним і особливо віталося, якщо
спадщина була походженням "з-за кордону"). Тепер же новий ЦК цього
не допускає, щоб усі родичі мали шанс отримати спадщину.

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом,
усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а
також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою
(інакше кажучи, - нічиєю) за заявою відповідного органу місцевого
самоврядування за місцем відкриття спадщини (ст. 1277 ЦК
( 435-15 ). Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у
власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Якщо у спадкодавця були борги і спадкоємці знали про це, вони
зобов'язані повідомити кредиторів спадкодавця про відкриття
спадщини. Кредитору спадкодавця потрібно протягом шести місяців із
моменту, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття
спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли
спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Кредитор
спадкодавця, котрий не пред'явив вимоги до спадкоємців, які
прийняли спадщину, у строки, установлені законом, позбавляється
права вимоги.

Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора
повністю, але в межах вартості успадкованого майна. Кожний зі
спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у
розмірі, що відповідає його частині у спадщині (ст. 1282 ЦК
( 435-15 ).

Alina
Як і раніше, строк для прийняття спадщини - 6 місяців із
моменту відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК ( 435-15 ). Якщо право на
спадкування залежить від інших спадкоємців (наприклад, якщо
спадкоємець відмовиться від спадщини, а особу підпризначено
спадкоємцем на цей випадок), то для прийняття спадщини закон
відводить 3 місяці. Якщо спадкоємець пропустив зазначений строк,
то вважається, що він не прийняв спадщину (ст. 1272 ЦК). Причини
пропуску можуть бути різні, і в разі якщо така причина поважна,
суд може дати спадкоємцю додатковий строк для прийняття спадщини,
а якщо всі спадкоємці не заперечуватимуть, то незалежно від
ступеня поважності причини пропуску згаданий строк також підлягає
продовженню.

Вот здесь вот я что-то несовсем все поняла... Ведь главное заяву подать за 6 месяцев. А тут не понятно что написано...Ну, мы ж гражданские люди, глупые, законов не понимаем... Хотя сама училась на юриста, но как видишь, результат нулевой! Солнце, объясни мне, что это за сроки!!!

И еще, маленький вопросик! Смотри, сейчас тетка заняла 3 комнаты, ну всю там землю, м ыживем в одной комнате. Кто должен платить комунальные платежи? Можна ли пока что не платить, а потом исходя из полученной доли, все посчитать и заплатить столько, сколько мы использовали? Не хочу я той тетки денег давать! Тем более она суммы какие-то требует баслословные... Я там знаю, сколько ей по квитанции пришло...

tonjaknopa
Есть два момента- момент "відкриття спадщини", то есть день смерти и момент "прийняття спадщини" - этот момент фиксируется в нотариальной конторе, то есть выдача нот.конторой свидетельство о праве на наследство, что вы её приняли, а подача заявления сама по себе -это только первый шаг к этому.
После получения свидетельства вам необходимо будет провести перерегистрацию прав собственности на себя - по земле отдельно, по дому отдельно.
Итак, если у нотариуса есть подтверждение того, что тетка отказалась, то нотариус должна выдать свидетельство раньше, но без тех док-тов которые она просит это проблематично.
Могу предложить такой вариант, чтобы не связываться с теткой, берете завещание и топаете получаете везде дубликаты в связи "с утерей".
Коммунальные. Вам лично приходят счета?

Alina
Так дубликат же никто не выдаст без судебного решения об утере! Нам госнотариус так рассказывала... И там по моемй еще надо и какой-то документ, что после смерти деда, имущество перешло к бабушке... Блин, она что-то столько всего понаписывала лишнего... или не лишнего? Я так понимаю, ей эти документы нужны, чтобы их анулировать, да? Даже не знаю как быть? Ну, так если мы все эти документы принесем ну скажем на 7 месяц после открытия "спадщини", то что это могут проблемно для нас сказатся?
На счет оформления на себя, конечно, это я понимаю, так там что тоже какие-то сроки указаны, за какой период мы должны успеть? Мне ж еще с сестрой потом надо будет все это делить пополам... Как все сложно!

Квитанции приходят тетке и у нее хранятся! Сейчас мы ей ничего не платим, че ж она там и грюкает в двери... Если б же она была нормальной, то этот бы вопрос спокойно решить, а так... Вот и думаю, как вообще решаются эти вопросы, когда в одном доме живут "наследники", а платить комунальные то надо... Может, можна написать какие-то справочки в каждую конторку, мол оплатим позже, в связи с оформлением наследства...

Alina
Солнце, подскажи, если можешь. Снова проблема за проблемой! Оформили документы в БТИ. Вообщем на меня оформилось 1/2 дома, 1/2 погреба, колодец, ну и сарай там есть. Вообщем ситуация такая, что нам позвонили с кадастрового и сообщили, что у них на плане 1/2 погреба и колодца нет! Что делать? Платить им деньги, чтоб вносили к себе изменения? Хотя реально нам они не нужны, эти 1/2 погреба и колодец. В будущем мы все-равно будем их валять и стирать!
Тут еще загвоздка, что остальная 1/2 погреба принадлежит же тетке моей. Т.е. ее погреб будет находиться на моей земле! Вернее под ней! Такое ж тоже не может быть. Что вообще делать?

tonjaknopa
Во -первых, не паниковать.
Во-вторых, вам необходимо в кадастровое бюро подать документы на уточнение данных. Заявление по их форме и копии документов всех оформленных на тебя построек. по большому счету если все уже зарегистрировано в БТИ то они должны внести новые сведения согласно данным БТИ. Они канеш будут рассказывать о всякиз там камнях преткновения, но это все делается с понятно какой целью, так что просто подай документы на уточнение данных или внесения мзменений в соответствии с данными БТИ и не нервничай.

Alina
Спасибо огромное! Вообщем, сегодня приедут из Кадастрового будут сами снимать замеры. И внесут изменения. По идеи...

А еще хотела маленький вопросик. Вот мы будем ставить забор, есть ли какие-то службы которые могут точно измерить границу между нами и теткой. И зафиксировать все официально? Чтобы не было эксцессов.

tonjaknopa
Конечно, это вам может сделать любая землеутсроительная организация. Вообще-то это вы будете делать при получении акта на землю. Это же делает ваш городской землеустроитель из управления зем.ресурсов. Этот бесплатно, а организация платно, но быстро)

Alina
Огромное СПАСИБОЧКИ!

Alina Здравствуйте!
Бабушка перед смертью оформила доверенность на свою дочь с тем, чтобы она имела право распоряжаться сберкнижкой и средствами на ней. Какие документы нужно предоставить дочери в банк для получения денег с книжки матери в данной ситуации? нет, наверно не так.
опишу ситкацию подробней: бабушка оформила доверенность на распоряжение сберкнижки на дочь. еще есть сын и жив еще дедушка.
после смерти бабушки проло 3 года и тут ее дочь (папина сестра) говорит, что хочет снять деньги с книжки, но в банке сказали, что эти деньги нужно делить и на деда и на брата, и вот теперь эта папина сестра просит, чтоб папа и дет дали ей ксерокопии своих паспортов и идентификационных кодов и справки о том, что они проживают в нашей квартире (квартира приватизирована на моих родителей, меня и брата, дед просто прописан с нами, а у сестры своя квартира)
Дело в том, что эта сестра всю жизнь мечтала получить на себя часть нашей квартиры (думала что родители ей подарят свою часть) и теперь мы думаем, а действительно ли те документы,которые она от нас требует нужны для получения денег со сберкнижки? или она может, имея такие документы на руках, провернуть какую-то аферу с недвижимостью?
Извините, что так сумбурно получилось, но такая уж у нас семейка...